Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнідан
гнідий
гнідити
гнізденце
гніздечко
гніздити
гніздитися
гніздище
гніздо
гніздюк
гній
гнійний
гнійник
гністі
гніт
гнітисрака
гнітити
гнітитися
гнітуха
гнітючка
гнобитель
гнобити
гноївка
гноївня
гноїння
гноїсько
гноїти
гноїтися
гноїще
гнойовий
гнойовик
гнойовисько
гнойок
гноття
гноюватий
гнояк
гнояка
гнояний
гноянка
гноярня
гнузда
гнуздати
гнуздечка
гнути
гнутися
гнучий
го! I
го II
гобелки
гобза
гобзувати
гоблюванка
гов!
говбур
говедо
гов'єдо
говільник
говільниця
говіння
говір
говірка
говіркий
говіронька
говіти
говорити
говоритися
говоріння
говорливий
говоруха
говорушка
говорючий
гогіт
гоголіти
гоголь
гоготання
гоготати
год
годен
годильник
година
годинарь
годинка
годинний
годинник
годинонька
годиночка
годинуватий
годиняр
годити
годитися 1
годитися 2
годі
годівля
годівщина
годко
годний
годованець
годований
годованка
годованок
годовий
годовик
годовини
годовище
годок
годочок
годувальниця
годування
годувати
годуватися
годуля
годун
годунець
годяний
годящий
гоже
гожий
гозеро
гоїння
гоїти
Бламанка, -ки, ж. = ласощі. Аби думки не мучили, а без бламанки (без ласощів) засну. Ком. Пр. № 545.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: