Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоя
гоя-дюндя
гра
граб
грабарка
грабарство
грабарський
грабарь
грабарювання
грабарювати
грабати
грабачка
грабевно
грабельки
грабельний
грабильно
грабина
грабитель
грабителька
грабіж
грабіжка
грабіжник
грабки
граблисько
граблі
грабовий
грабовитий
грабок
грабочок
грабування
грабувати
грабунок
грабчак
гравилат
град I
град II
градівник
граділь
градки
градобоїця
градобойний
градовий
градус
градусник
грайворон
грайка
грайливий
грайний
грак 1
грак 2
граматик
граматика
граматка
грамітний
грамота
грамотка
грамузджа
грана
граната
гранатирь
гранатовий
гранаточка
гранистий
гранит
границя
гранка
грання
гранчастий
гранчений хліб
гранчити
грань
гранювати
граняк
гранястий
грап
грапиня
грапський
грапчук
грапщина
грасувати
грата
грати
гратися
граття
грахвин
грач
грашка
гребання
гребати
гребелька
гребельний
гребелюк
гребенатий
гребено
гребенчук
гребенюк
гребенястий
гребець
гребінець
гребінище
гребінка
гребінний
гребінник
гребінниця
гребіночка
гребінчастий
гребінь
гребка
греблиця
греблі
гребло
гребля
гребляний
гребня
гребовицький
гребовиця
гребти
гребтися
гребувати
гребчик
Бовкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. О. 1861. X. 148. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Ном. № 13827. 2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала. Г. Барв. 152.
Голісінький, -а, -е. Совершенно голый. А тим часом синя хвиля Ганнусю виносить: голісінька, стрепенеться, сяде на пісочку. Шевч. 24.
Крячастий, -а, -е. Кустистый. Крячастий барвінок молодій дівчині на вінок. Гол. IV. 323.
Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Мере́на, -ни, ж. Рыба: многоусачка рѣчная (Угор.), чебакъ, Cyprinus barbus.
Посутяжити, -жу, -жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде. Кременч. у.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Скомандувати, -дую, -єш, гл. Скомандовать. Я скомандую, щоб річка перейшла через вас. Рудч. Ск. II. 186.
Шибайголова м. Сорвиголова. А коні наче знають, чого сим шибайголовам хочеться: скачуть, як кози, то сюди, то туди поміж кущами. К. ЧР. 92.