Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

хмельнищина
хмельовий
хмереччя
хмиз
хмизина
хмизний
хмизняк
хмизувати
хмикати
хмілевий
хміль
хму!
хмуравий
хмурий
хмуритися
хмурний
хмурно
хмуровокий
хмуроокий
хнюпити
хнюпитися
хнюра
хнюруватий
хобза
хобот
хов
хованець
хований
хованиця
хованка
ховання
ховати
ховатися
ховзаниця
ховзати
ховзатися
ховзкавиця
ховзкий
ховпак
ховрах
ховстати
ховувати
хода
хода I
хода II
ходак
ходенько
ходжай
ходилиці
ходильниці
ходини
ходити
ходільник
ходільниця
ходіння
ходка
ходник
ходня
ходовий
ходовик
ходовитий
ходоман
ходонько
ходора
ходором
ходун
ходуні
ходушка
ходьба
ходяка
ходячий
хожай
хожалий
хождати
хоження
хожувати
хоз
хозовий
хозяін
холера
холерний
холзкий
холибати
холіва
холіра
холітати
холітатися
холод
холодець
холодити
холодіти
холодкуватий
холодна
холоднеча
холоднечка
холодний
холодник
холодниця
холоднісінький
холоднісінько
холодність
холоднішати
холодно
холоднуватий
холоднячкий
холодок
холонути
холоша
холошні
холощій
хомевка
хоми
хомівка
хомля
хомут
хомутний
хом'як
хоп!
хопак
хопити
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Єре́м, єрма́, м. 1) = ярмо. Шух. І. 16
Заквіча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = закуві́кати.
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.
Мовчо́к, -чка, м. Молчокъ, молчаніе. Мовчок: розбив тато горщок; а мати й два, та ніхто не зна. Ном. № 5949. мовчком = мовчки.
Привіжка, -ки, ж. Возжа для пристяжной. Міусск. окр.
Простирало, -ла, с. Простыня. Камен. у. То дайте ж нам, дайте, щосьте нам обіцяли: три подушок імхових і тоє простирало, що шовком вишивано. Лукаш. 163. Узяв, закрив сі простиралом вочі, аби ся не дивив. Гн. І. 31.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Левиц. І. 201. Сг.... = зг.
Супшен, -ну, м. Раст. Triticum spelta. Вх. Пч. ІІ. 36.
Тихісічко нар. = тихісінько. Шейк.
Нас спонсорують: