Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. К. Псал. 181. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких. К. Псал. 17.
Ворожиль, -ля, м. = ворожбит. Вх. Лем. 400.
Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Мкр. Н. 35. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. КС. 1884. І. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. Н. Вол. у.
Необережно нар. Неосторожно.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Пропійний, -а, -е. Предназначенный для пропоя. Желех.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Служитель, -теля, м. Слуга. Служителю мій вірний! АД. II. 11.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Шкарапаня 2, -ні, ж. Жаба. Вх. Зн. 82.