Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь.
Звоно́к, -нка́, м. 1) = звоник. 2) Раст. Campanula persicifolia.
Зуб, -ба, м. 1) Зубъ. Добрі ті зуби, що кісіль жують. А вона тільки зуби зціпила. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах. взяти на зуби кого́. Злословить о комъ. Вас щось на зуби взяли. 2) Зубъ — часть снаряда: зубець колеса, валька для катанья бѣлья, зубъ бороны, рала и пр. 3) вовчі зуби. Названіе рода писанки. 4) Родъ пѣсни. Сопілка зуба затинала. Ум. зубик.
Кривоногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі.
Крутілка, -ки, ж. Родъ зимней карусели на льду.
Пописьмачити, -чу, -чиш, гл. Измѣнить на книжный ладъ.
Пращурка, -ки, ж. Пращурка. Увесь рід її, всі баби й прабаби з пращурами і пращурками.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора.
Хрящик, -ка, м. 1) Ум. отъ хрящ. 2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця.