Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обруб
обрубати
обрубина
обрубка
обрубляння
обрубувати
обрубуватися
обрус
обруч 1
обруч 2
обручати
обручатися
обручка
обрушати
обрушитися
обрьохкатися
обряд
обрядити
обрядно
обряжати
обрямувати
обрятовувати
обсаджувати
обсаджуватися
обсапати
обсапувати
обсвідчитися
обсвітити
обсвічувати
обселити
обселяти
обселятися
обсилати
обсилатися
обсилкувати
обсипати
обсипатися
обсихати
обсів
обсівати
обсівне
обсідати
обсікати
обсіктися
обсіпати
обсіпувати
обсісти
обсіч
обсіяти
обсіятися
обскакати
обскакувати
обскочити
обскребти
обскрібати
обскубати
обскубатися
обскубувати
обслухати
обслухувати
обсмажити
обсмажувати
обсмалити
обсмалювати
обсмалюватися
обсмикати
обсмикувати
обсмикуватися
обсміювати
обсмоктати
обсмоктувати
обсмолити
обсмолювати
обсмолюватися
обснувати
обснути
обсокотати
обсоромити
обсохнути
обсохти
обстава
обставати
обставини
обставити
обставляти
обставлятися
обстанова
обстановити
обстати
обстелити
обстилати
обстовпити
обстрелювати
обстригати
обстригатися
обстрижчини
обстругати
обстругувати
обстуджувати
обступати
обсувати
обсуватися
обсудливий
обсушити
обсушувати
обсушуватися
обськавати
обсяг
обсягати
обтавати
обталапатися
обтаритися
обтекти
обтерти
обтесати
обтикати
обтикатися
обтинати
обтинач
обтирати
Бандурочка, -ки, ж. Ум. отъ бандура.
Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. І. 123. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. ІІІ. 98. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою. (Ефименко).
Купальниця, -ці, ж. Купальщица. Полт. г.
Навпрачки́ нар. Напрямикъ, прямикомъ, прямо. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн. Cм. навпростець.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться. Шевч. 300.
Приношати, -шаю, -єш, гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали. Мет. 414.
Сліги, -гів, мн. Толстыя перекладины, балки, черезъ яму для мостика. Покладуть сліги через прірву, а поверх дошки, та й їздять. Лебед. у.
Струг, -га, м. 1) Стругъ, скобель. Шух. 260. Вас. 164. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237. Баштанник сидів коло куріня і щось стругав стругом. Левиц. Пов. 227. 2) Рыба форель, Salmo fario. Вх. Пч. II. 20. Ум. стружо́к, струженько. Вас. 178.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений. Волч. у.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.