Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома.
Крупи, круп и крупів, мн.
1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона.
2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами.
8) Икра рачья. Икра селедки. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Притомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. притомитися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться. Циган пішов на заклад, що буде косить до захід сонця, але, притомившись добре, і почав його благати і репетувати, щоб мерщій заходило. Притомився він і сів собі споживати.
Спризба, спри́зьба, -би, ж. = приспа. На спризьбі сидить.
Сукняний, -а, -е. Суконный. Сіряк сукняний. Парубок у синьому сукняному каптані.
Шити, -шию, -єш, гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Десь у садочку шиє сорочку. Шити поперед голки. Шити по за голку. шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.