Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Бламанка, -ки, ж. = ласощі. Аби думки не мучили, а без бламанки (без ласощів) засну. Ком. Пр. № 545.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Стирати, -ра́ю, -єш, сов. в. стерти, зітру, -треш, гл. 1) Стирать, стереть. Рудч. Ск. II. 150. Ото щось діти крейдою понаписували на дверях, — зітри. Харьк. Вона почала стирати пил. Левиц. Пов. 61. 2) Истирать, истереть. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618.
Тельбух, -ха, м. чаще во м. ч. тельбухи. Внутренности брюшной полости. Ум. тельбушо́к. Мнж. 14.
Цірчати, -чу, -чиш, гл. = цвірчати. Цірчат воробці. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: