Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

с
са! а са!
сабанити
сабаш
сабашівка
сабашувати
сабе
саблук
савити
савка
савтира
савул
сага
сагайдак
саганистий
сагмал
саґан
саґмал
сад
саджавка
саджати
саджений
садиба
садикати
садити
садитися
садібня
садівник
садівничий
садівничити
садіння
садковий
садно
саднути
садовий
садовина
садовити
садовитися
садовище
садовник
садовничка
садок
садонько
садочок
саєт
саєтовий
саж
сажа
сажавка
сажанка
сажати
сажень
сажер
сажка
сажний
сажниця
сажньовий
сажовий
сажотрус
сазан
сайгак
сайдак
сак
сака
сакалаш
саква
сакви
саківно
саклак
сакрамент
сакраментувати
саксаган
сакуля
сал
сала
салабай
саламаха
салата
салатник
салаш
салашина
салашитися
салашувати
салган
салдат
салдатва
салдатня
салдатченко
салдацький
салєник
салєтра
салимон
салій
салітра
салмаш
сало
салогуб
салом'як
салотовка
салтан
сальник
сальце
саляник
салянка
сам
сама
самарати
самарно
самбір
самбірка
самбіровий
саме
самець
самий
самий 2
самиця
самісінький
самісінько
саміський
самітний
Бахта, -ти, ж. = башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти. Мет. 404.
Вугор, -гра, м. Угорь, прыщъ.
Гишпанія, -нії, ж. Испанія. Колумб поїхав у Гишпанію. Ком. Р. І. 53.
Душогу́бний, -а, -е. 1) Убійственный. 2) Душу погубляющій. Ради душогубної користи. К. ПС. 15.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. І. 67.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп. Ном. № 2140.
Пошпарити, -рю, -риш, гл. Обварить кипяткомъ (во множествѣ).
Судомити, -млю, -миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Нас спонсорують: