Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ступанка
ступарь
ступатень
ступати
ступачок
ступеник
ступити I
ступити II
ступиця
ступійка
ступінь
ступір
ступіти
ступка
ступляй
ступляти
ступний
ступник
ступований
ступом
ступчастий
ступчики
ступ'яй
стурбувати
стурбуватися
стусан
стусати
стусень
стуснути
стусонути
стусувати
стухати
стьобати
стьобонути
стьожина
стьожка
стьон
стьонжка
стьонжкаха
стяблечко
стябло
стяг
стяга
стягати
стягатися
стягач
стягель
стягнути
стягнутися
стяговитий
стяголь
стягти
стягувати
стяжечка
стяжка
стямитися
стяти
субітка
субіткове
субітник
субітній
субіч
субота
суботішній
сувати
суватися
суверделити
сувертень
суверток
сувій
сувора
суворий
суворливий
суга
сугак
сугаковий
сугловок
суговора
суголов
суголовок
суголов'я
сугорб
сугроба
суд
судак
судачина
судачок
суддівна
суддя
судебник
судейський
суденечко
судець
суджений
судина
судинє
судитель
судити
судити 2
судитися
судиція
судище
судкувати
судний 1
судний 2
судник
судниця
судничє
судничок
судній
судно
судно 2
судня
судовий
судовик
судовне
судома
судомити
судомірка
судорга
Безпека, -ки, ж. 1) Безопасность. 2) для безпеки. Для прочности. Шух. I. 277.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Диб! меж. отъ глаг. дибати. Говорится маленькимъ дѣтямъ, когда они становятся на ноги. Диб, диб, доню! Харьк. у. Также и о взрослыхъ. Я на місті була, я горілку пила: диб, диб на село, кив, морг, на його. Ном.
Заробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зароби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Зарабатывать, заработать. МВ. ІІ. 7. Тиждень козак заробляє, за один день пропиває. Макс. Що заробила? — Кусок сала. Чуб. III. 108. 2) Заслуживать, заслужить. А хто мене поцілує, заробить спасіння. Чуб. V. 9. 3) Задѣлывать, задѣлать. Кінці основи, що були прив'язані до куснів полотна у воротил, не можуть бути зароблені, вони полишаються яко тороки. Шух. І. 259. 4) Опачкивать, опачкать. Заробиш, сорочку ззаду! Лебед. у.
Ік пред. = к. Аж ік вечору вже знову приходить. Рудч. Ск. II. 161.
Коров'як, -ку́, м. Раст.: а) Царскій скипетръ, Verbascum phlomoides L. и V. Tapsus L. ЗЮЗО. І. 140. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. деревій. в) Linaria vulgaris. Лв. 99.
Майку́т, майкутник, -ка, м. Лѣвша. Желех.
Огиднути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть, надоѣсть, опостылѣть. Море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. І. 14.
Сходити 1, -джу, -диш, гл. 1) Восходить. Сонечко не сходить. Мет. 51. По двору ходить — як зоря сходить; по сінцях ходить — як зоря сходить. Н. п. 2) Всходить. Тяжко сходити на гору. 3) Всходить (о посѣвахъ, тѣстѣ). Ярина добре сходить. 4) Сходить, спускаться. Сльози її аж на сей світ сходять. Рудч. 5) Исходить, истекать. Як я по матері журилась! Було слізьми схожу. Г. Барв. 228. А вже ж мої карі очі слізоньками сходять. Н. п. 6) Подходить. Ближче вхожу, — жінок бачу. МВ. ІІ. 188. 7) Уходить. Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить.... Вже до воріт, за двір. Сим. 228. Сходьте з хати усі, шоб ні одної душечки при мені не було. Мнж. 131. 7) Выходить, истрачиваться. У його на сі зілля сила грошей сходила. О. 1862. V. 110. Горілки на їх багато сходить. Г. Барв. 516.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили. Н. п.