Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

трутень
трутизна
трутизнина
трутина
трутити
трутівка
трутка
трутник
трутнів
трутовець
труфель
трух
труха
трухан
трухання
труханя
трухати
трухи-трухи!
трухлий
трухлина
трухло
трухлобокий
трухлявий
трухлявина
трухлявіти
трухлятина
трухніти
трухнути
трухнути 2
трух-трух!
трухцем
тручання
тручати
тручатися
трушком
трьопота ?
трьохбоковий
трьохголовний
трьох-зілля
трьохпудовий
трьохскладовий
трюмкати
трюхати
трюхи
трюхикати
трюхом
трюх-трюх!
трям
трямок
трясавина
трясавиця
трясениця
трясидупа
трясихвістка
тряска
тряскати
тряснути
трясовина
трясовиця
трясолупки
трясти
трястися
трястя
трясулька
трясучка
трясця
трясявина
ту
тубілець
тубільний
туболка
тувальня
туга 1
туга 2
тугий
тугісінький
тугісінько
туго
туговка
тугонька
тугошиій
тугшати
тугший
туди
тудийка
тудою
туж
тужавіти
тужаночка
тужба
туженька
тужити
тужіння
тужливо
тужний
тужно
туз
тузати
тузатися
тузінь
тузка
тузлук
тузувати
тузяка
туй I
туй II
туйкання
туйкати
тук
тук!
тукати
туленик
тулити
тулитися
тулійка
тулія
туловатися
тулуб
тулубастий
тулубець
Ата́ман, -на, м. и др. = Отаман и др.
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Гандри бити. = Байдики бити. Желех.
Глухота, -ти, ж. Глухота.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Польовка, -ки, ж. = полювання. Вх. Уг. 261.
Приквоктувати, -тую, -єш, гл. Сопровождать что-либо кудахтаньемъ. Поставили на покуть кутю з узваром. Грицько приквоктував, щоб неслись кури і дитинку вчив, держучи на руках. Г. Барв. 165.
Січовий, -а, -е. Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. ЗОЮР. І. 63. Січові гості. Кул.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. К. Бай. 81. Із сховища свого виходить вітер. К. Іов. 82.
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый. Вх. Зн. 75.
Нас спонсорують: