Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тіпчина
тіснак
тісний 2
тісник
тіснина
тіснити
тіснитися
тіснісінький
тіснісінько
тіснісічкий
тіснісічко
тісніський
тіснісько
тіснішати
тісно
тіснота
тіснуватий
тіснувато
тіснява
тістенько
тісто
тітка
тітоньчин
тіточка
тіточчин
тітунин
тітуньця
тітуня
тітусенька
тітусин
тітуся
тітчин
тіха
тічити
тічка
тічки
тічня
тічок
тішити
тішитися
ткаля
тканина
тканиця
тканка
ткання
ткати
ткаха
ткацтво
ткацький
ткач
ткаченко
ткачик
ткачиха
ткачишин
ткачів
ткачівна
ткачка
ткачування
ткачувати
ткачук
ткнути
ткнутися
тлити
тлінний
тління
тлінь
тліти
тло
тломити
тлумок
тлунок
тлуса
тля
тма
тмастий
тмин
тминник
тмити
тмосивий
тмяний
тмяно
тнути
то
тобівка
тобілка
товар
товарина
товариство
товариський
товариш
товаришити
товаришитися
товаришів
товаришка
товаришник
товаришування
товаришувати
товарчий
товаря
товаряка
товарячий
товба
товди
товк I
товк! II
товкальня
товкання
товкати
товкач
товкачечка
товкачик
товкачів
товкачка
товкиць!
товкмачити
товкодубня
товконути
товкти
товктися
товкування
Баша I, -ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. І. 164. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса. Лебед. у.
За́кін, -кону, м. Причастіе, св. дары. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — що коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін. Шух. І. 234, 224.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный. Желех.
Перечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить, оспаривать другъ друга. Господь каже, що небо більше, а Петро каже, що земля більша. Господь каже: «Ой Петре, Петре, не перечмося!» Чуб. III. 344.
Пінка, -ки, ж. Масло коровье. Ез. V. 61.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Хрупка, -ки, ж. Хрящъ, маленькая косточка (въ тѣлѣ). Вх. Уг. 273.
Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. Cм. хвук, фук.
Шкорупа, -пи, ж. Корка на поверхности земли. Земля взялась шкорупою. Богод. у.
Шовківка, -ки, ж. Шелковая шапка. Чуб. IV. 195.
Нас спонсорують: