Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6

цвічений
цвічення
цвічити
цвоняк
цвонястий
цв'ягнути
цв'якати
цвях
цвяхований
цвяхувати
цвяшкований
цвяшок
це
цебенити I
цебенити II
цебер
цеберка
цебрик
цебрина
цебриця
цебрувати
цегелля
цегельний
цегельник
цегельників
цегельницький
цегельня
цегея
цегла
цеглина
цегловий
цегляний
цеглястий
цегольня
цедрина
цедулка
цей
цекотати
цендибор
цензор
цензорувати
цензура
цент
центаврія
центовий
центро
центротяжний
центурія
ценцерія
цень
цепати
цера
церата
цереґлювати
церемонитися
церемонія
церква
церківка
церківник
церківця
церковний
церькати
цес
цесарець
цех
цеха
цехлити
цехмистер
цехмистриха
цеховий
цеховик
цешка
цєпати
цєп'є
ци!
ци
циб
циб!
циба
цибань
цибатень
цибати
цибатий
цибилатий
цибка
цибнути
цибок
цибулин
цибулина
цибулиння
цибулиця
цибулька
цибульний
цибульовище
цибуля
цибуляний
цибулянка
цибух
цивільний
циган
циганенко
циганити
циганиха
циганія
циганка
циганочок
циганство
циганський
цигануватий
циганча
циганчик
циганчук
циганщина
циганя
цигара
цигарка
цигарковий
цигарник
цигарпара
цигикати
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
Ґа́ва 2, -ви, ж. 1) Ворона. Драг. 272. Як ґава до Юр'я у житі сховається, — буде добре жито. Мнж. 157. 2) об. Зѣвака, ротозѣй. Ґа́ви лови́ти. Ротозѣйничать. Він ґав ловив та витрішки продавав. Котл.
Дук, -ка, м. 1) Ямка, вырытая въ землѣ для игры, которая тоже называется дук. Ив. 14. 2) Огражденное пространство, гдѣ находится кругъ въ видѣ стола, вокругъ котораго парни собираются съ дѣвушками весной. Мил. 59.
Засмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засмутувала на чужій стороні. Г. Барв. 410.
Костирник, -ка, м. Игрокъ въ кости. Которі п'яниці, которі костирники не хочете в кості програвать, ідіть до мене в охотне військо погулять. Дума.
Кріпота, -ти, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Працівник, -ка, м. Труженикъ, работникъ. Желех. Ум. працівничок, працівниченько. Мої працівниченьки милі! ЕЗ. V. 107.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
Нас спонсорують: