Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

челюсти
челюстники
челяда
челядин
челядина
челядинець
челядинка
челядинонька
челядинський
челядка
челядний
челядник
челядникувати
челядницький
челядниця
челядно
челядонька
челядський
челядь
чембор
чемер
чемера
чемерис
чемериця
чемерівка
чемерка
чемерчина
чемесити
чемір
чемліт
чемний
чемність
чемно
чемсати
чемчикувати
ченець
ченцювати
ченчик
ченчух
ченш
ченшовий
чень
чепа
чепак
чепарити
чепаритися
чепати
чепачок
чепелик
чепелина
чепель
чепельгати
чепеля
чепеляти
чепера
чеперуха
чепець
чепиргач
чепіга
чепілик
чепіль
чепірнатий
чепія
чепкий
чепко
чеплія
чепляти
чеплятися
чепрага
чепуляти
чепуристий
чепурити
чепуритися
чепурість
чепурка
чепуркуватий
чепурний
чепурніти
чепурно
чепурун
чепуруха
чепчик
черв
черва
червак
черваковий
черваковитий
червачок
червений
червениця
червеніти
червенобочка
червенодупец
червень
червеняк
червець
червивий
червивіти
червити
червиця
червишник
червінець
червінка
червінь I
червінь II
червінька
червіньковий
червіти
черво
червонастий
червоний
червонити
червоність
червоніти
червоно
червонобокий
червоноверхий
червоновидий
червоногрудий
червоножовтий
Блискавий, -а, -е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158.
Замаха́йло, -ла, с. Въ загадкѣ: хвостъ четвероногаго животнаго. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. (Віл). Чуб. І. 306.
Обсідати, -да́ю, -єш, сов. в. обсісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. важкі думи обсіли голову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. І. 117.
Обцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Перемокати, -ка́ю, -єш, сов. в. перемо́кти, -кну, -неш, гл. Перемокать, перемокнуть. Щоб не перемокли коноплі, пійшла на Сікновеніє тягати їх. Грин. II. 154.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Помарнотравити, -влю, -виш, гл. = помарнотратити.
Помлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. помліти, млію, -єш, гл. 1) Обомлѣвать, обомлѣть. Моє серденько мліє, мліє, помліває. Чуб. V. 403. Болить животочок, все тіло помліло. Чуб. V. 263. Усі помліли: «Се він, — кажуть, — збожеволів». Г. Барв. 210. 2) Вспотѣть, обезсилѣть отъ жары. Буйволи на сонці помліли. Драг. 2.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Хамутний, -а, -е. 1) О лошади: ходящій въ хомутѣ. А як ся кінь хамутний має? Ном. № 11844.
Нас спонсорують: