Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

ужадати
ужака
ужалітися
ужалувати
ужамати
ужанція
ужарити
ужати
ужатися
ужах
ужахнути
ужахнутися
ужачки
ужва
ужгнути
уже
ужеребити
ужеребитися
уживальний
уживальність
уживаний
уживання
уживати
уживатися
уживок
ужик
ужинатися
ужинок
ужисько
ужити
ужитковий
ужиткування
ужиткувати
ужитний
ужиток
ужиточний
ужиточно
ужище
ужів
ужівка
ужілка
ужов
ужовий
ужовкнути
ужувати
уз
уза
узабоч
узаводи
узавтра
узагалі
узад
узадовзі
узаємний
узаємність
узаємно
узайві
узаміт
узаочі
узапасити
узапліш
узбережжя
узбіч I
узбіч II
узбіччя
узброїти
узброювати
узброюватися
узварець
узварь
узвати
узвичаїтися
узвіз
узгір'я
узголов'я
узгряничанин
узгряниччя
узгрянишник
узда
уздвір'я
уздениця
уздечка
уздила
уздіниця
уздовж
уздогін
уздоровити
уздоровляти
уздрівати
уздріватися
уздрячку
узивати
узимки
узирити
узімі
узір
узлик
узлитися
узлісок
узлуватий
узміжок
узнавати
узнаватися
узол
узолити
узорець
узорити
узоряти
узріти
узувати
узуватися
узуття
узький
узько
узьмінь
узяти
узятися
узяток
узяття
узяха
Витерликати, -каю, -єш, гл. Заработать игрой на музыкальномъ инструментѣ. Музика що витерликав, то й проликав. Чуб. І. 268.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Калина, -ни, ж. 1) Раст. калина, Viburnum opulus — дерево и ягоды. Та висип же, мила, високу могилу, та посади, мила, червону калину. Мет. 93. Ой у лузі на калині зозуля кувала. Мет. 97. 2) Дѣвство, а также кровавый знакъ на сорочкѣ послѣ перваго совокупленія. Темного лугу калина, доброго батька дитина: хоть вона по ночах ходила, та калину при собі носили: купували купці — не продала, прохали хлопці — вона не дала, шовком ніженьки зв'язала, за всіх тому Іванку держала. Чуб. IV. 451. калину ламати — въ свадебныхъ пѣсняхъ: терять дѣвство. калину стратити. Потерять дѣвственность. 3) Названіе вола или коровы темнокрасной масти. КС. 1898. VII. 41. Kolb. І. О5. Ум. кали́нка, кали́нонька, кали́ночка. Зашуміла шабелька, як в лузі калинка. Н. п. Ой у лузі калинойка, там дівчина походила, калинойку поломила. Чуб. III. 472. Зацвіла калинонька в лузі. Чуб. V. 63. Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти. Н. п. Ой припну я коня коло калиночки. Гол. Ла зацвіла калинонька к Роздву... У нашої Мар'юхни на подолі. Чуб. IV. 445.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті. Канев. у.
Підчернювати, -нюю, -єш, сов. в. підчорнити, -ню́, -ниш, гл. Подчернивать, подчернить.
Пробоньку! меж. Ум. отъ пробі! Ой пробоньку! повна хата костюків. Ном. № 14171.
Проливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. пролитися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Проливаться, пролиться. Се єсть кров моя, що за многих проливається. Єв. Мр. XIV. 24. Пливе човен, води повен, да коли б не пролився. О. 1861. XI. 9. (Н. п.).
Просичати, -чу́, -чи́ш, гл. Прошипѣть (о змѣѣ). Ужака просичав.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. Чуб. V. 954. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Б. ЗЮЗО. І. 118. Ум. циганочка. Чуб. V. 420.
Чубица, -ци, ж. = чуб. Вх. Уг. 276.
Нас спонсорують: