Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигодованка
вигодовувати
вигодовуватися
вигоїти
вигойкувати
виголити
виголодатися
виголоджуватися
виголос
виголосити
виголошувати
виголювати
виголюватися
вигонити
вигончастий
вигорілий
вигоріти
вигорнути
вигортати
вигортатися
вигорювати
вигоряти
вигострювати
вигострюватися
виготовити
виготовляти
виготовувати
вигоювати
вигоюватися
вигра
виграбки
вигравати
виграватися
виграти
виграшка
вигребти
вигризати
вигрібати
вигрівати
вигріватися
вигріви
вигрімляти
вигріти
вигромаджувати
вигубити
вигублювати
вигубляти
вигук
вигукати
вигукнути
вигукування
вигукувати
вигулькнути
вигулюватися
вигуляти
виґвинтити
виґуляри
вид
видавання
видавати
видаватися
видавець
видавити
видавлювати
видавник
видавництво
видавничий
видавцем
видайкати
видання
виданський
видансько
видати 1
видати 2
видатий
видатися
видаток
видвигати
виделка 1
виделка 2
видельце
видержати
видержувати
видерти
видзвонити
видзвонювати
видзвоняти
видзьобати
видзьобувати
видибати
видибуляти
видивити
видивитися
видивлятися
видимання
видимати
видимий
видимо
видирати
видиратися
видихання
видихати
видихнути
видихувати
виділ
виділити
виділовий
виділяти
видіти
видітися
видко
видлубати
видма
видмухнути
видненький
виднесенький
виднечко
видний
виднити
видниха
Баран, -на, м. 1) Баранъ, самець овцы. Вас. 197. Чуб. І. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл. 2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами. КС. 1898. VII. 44. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. VI. 462. 4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 462. 5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ. Лубен. у. МУЕ. I. 45. 6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки. Вх. Пч. ІІ. 25. 7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Мир. Пов. І. 113. Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Безпотрібний, -а, -е. Ненужный, излишній.
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Вогнище, -ща, с. = огнище.
Гружля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Втаптывать, вдавливать. Ходя воли по озимені та й гружляють, бо земля мокра. Камен. у.
Задерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = задеревіти.
Задима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. Cм. задувати.
Увольнити Cм. увольняти.
Укір нар. см. на-вкір.
Хрящ, -ща, м. 1) Хрящъ. Стор. II. 77. Cм. хрустка, хрусталка, хрястка. 2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. ІІІ. 608. 3) пт. = деркач. Вх. Лем. 479. Ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем. Черк. у.