Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

застрямина
застряти
застування
застувати
застугоніти
застуда
застуджувати
застуджуватися
застужати
застукати
застукотіти
застум
заступ
заступа
заступати
заступатися
заступень
заступець
заступильно
заступити
заступник
заступниця
заступочок
застьол
застьола
засув
засувати
засуватися
засувка
засудити
засудити 2
засукати
засукувати
засукуватися
засулля
засуміти
засумувати
засунути
засурмити
засурпелити
засурпелювати
засуха
засушечок
засушити
засушка
засушок
засушувати
засхнути
засцика
засцикати
засцикатися
засцянка
засцяти
зась!
засябрувати
засягати
засяти
засяяти
затаїти
затакати
заталанити
заталапати
заталапатися
затамувати
затамуватися
затанцювати
затанцюватися
затанчити
затарабанити
затарасувати
затарасуватися
затаскати
затаскувати
затасувати
затахлувати
затаювати
затаюватися
затверджувати
затверділий
затвердіти
затверднути
затеклий
затекти
зателенькати
зателепа
зателепанка
зателепати
зателепатися
зателепкуватий
зателіпати
зателіпатися
затемнення
затемнити
затемніти
затемнювати
затемняти
затемперувати
затемрітиси
затенетити
затепла
затепліти
затерпнути
затерчати
затесати
затикати
затикати 2
затикатися
затилля
затилок
затильний
затин
затинати
затинатися
затинити
затинка
затинчивий
затинчливий
затирати
затираха
затирач
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
За́вкри́вдно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Камен. у. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи. Н. Вол. у.
Ласкав Cм. ласкавий.
Надаве́ць, -вця́, м. и нада́вця, -ці, м. 1) Датель, даритель, жертвователь. 2) Учредитель, основатель.
Підлетіти Cм. підлітати.
Поваритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Повариться, свариться. 2) Увясть, завянуть. Од спеки поварилося все на городі. Харьк.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Умірущий, -а, -е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь. Ном. № 312.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 204. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ном. № 2346. Ухопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗЮЗО. II. 203). ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. Ном. 3992. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12155, 1814. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. Г. Барв. 98. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Г. Барв. 410. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Харьк. г. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?