Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоря
зорявий
зоряво
зоряний
зоряниця
зоряно
зоряти
зорятися
зоряшний
зосібна
зослати
зосмілити
зосмілитися
зосмілювати
зоставати
зоставатися
зоставити
зоставляти
зостановити
зостанок
зостарити
зостарітися
зостати
зостатися
зострах
зострівати
зостріватися
з'остріти
зотлілий
зотління
зотліти
зотнути
зотнутися
зотривати
зотрухнути
зотхати
зотхнутися
зохабити
зохматися
зохотитися
зочити
зошмарити
зп..
зрабувати
зрада
зрадецький
зраджати
зрадзілля
зрадити
зрадитися
зраділий
зрадіти
зрадітися
зрадливий
зрадливість
зрадливо
зрадний
зрадник
зрадниця
зрадній
зрадніти
зрадок
зрадувати
зрадуватися
зраз
зрази
зразковий
зразовий
зразок
зразу
зралити
зрана
зранити
зранку
зратитися
зрахувати
зреєструвати
зрекатися
зретитися
зречи
зречися
зрешілий
зрешіти
зривання
зривати
зриватися
зривки
зринати
зринутися
зриштувати
зрівка
зрівна
зрівноважити
зрівняти
зрівнятися
зрідка
зрідно
зрізати
зрізна
зрізнитися
зрізок
зрізувати
зрікатися
зрілко
зрінка
зріст
зрість
зріти
зріти 2
зроб
зробити
зробитися
зробка
зробляти
зробок
зрода
зродити
зроду
зрожай
зрожати
Движа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = Двигтіти. Просуну я да кватирочку, аж кладочка движить, а вже моя милая дівчина по воду біжить. Млр. л. сб. 320. Як заграли в етапі, станя движала. Чуб. ІІІ. 377. Аж земля движить. О. 1861, XI. Св. 30.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Замі́рка, -ки, ж. Палка съ нарѣзками для измѣренія жидкости.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Огузка, -ки, ж. Огузокъ, задняя, нижняя часть чего-либо. Там то мелник хороший... ані мірки не просить, сам огузку заносить. Гол. III. 358.
Околеція, -ції, ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77.
Слупувати, -пую, -єш, гл. Привязывать къ столбу. (Христа) били, слупували, кров з боку точили, не єдную терновину на главу вложили. Гол. III. 271.
Удозвіль нар. Вдоволь. У мене воли удозвіль наїдяться. Волч. у.
Чиркот, -та, м. = омелюх. Вх. Пч. II. 15.
Нас спонсорують: