Відьмак, -ка, відьман, -на, відьмарь, -ря, відьмач, -ча, м. Колдунъ. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний.
Марнота́, -ти, ж. 1) Суета, суетность. 2) Малость, ничтожная вещь.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Пожар, -ру́, м. Пожаръ. Викресали вогню із ружини да й пустили пожар по долині. на пожар спускати. Сжигать. А галеру на пожар спускали. Въ пѣсняхъ иногда въ значеніи выжженнаго мѣста: Біжить-підбігає, чорний пожар під білі ноги підгортає. Ум. пожарець, пожаречок. А взяв же його (бранця) по пужарові, — чорний пужарець ніженьки ком. Да повів же його да пожаречком.
Пооблуплювати, -люю, -єш, гл. Облупить (во множествѣ).
Попереболювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и переболіти, но во множествѣ.
Розвідна, -но́ї, ж. Разводная, бракоразводный актъ. Тесть уже давав і розвідну, казав, сам, добуде, бо дочка нездужа, — так я не схотів.
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Ми проскурки було на ціду печемо.
Чубайка, -ки, ж.
1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку.
2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Ум. чубаєчка.