Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зважити

Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВАЖИТИ"
Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Чуб. V. 744. Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. Чуб. V. 753. А вона, безталанночка, поклонилась. МВ. І. 71. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла. Чуб. V. 752.
Вимочки, -чок, ж. мн. Спитой и высушенный чай. Рк. Левиц.
Відшукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. відшукатися, -каюся, -єшся, гл. Отыскиваться, отыскаться, находиться, найтись.
Дужень, -ня, м. = дужак. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Купільниця, -ці, ж. = купільник. Желех.
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Наму́читися, -чуся, -чишся, гл. Намучиться, измучиться. Доки не намучиться, доти не научиться. Ном. № 6032.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ. Шух. І. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВАЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.