Бобина, -ни, ж. Одно зерно боба. Ум. бобинка, бобиночка.
Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Недобачати, -ча́ю, -єш, гл. Плохо видѣть, имѣть слабое зрѣніе; не замѣчать.
Плодливий, -а, -е. = плідливий. Плодлива, як свиня.
Рівень, -вня, м. Уровень.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила.
Русалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть русалкой. Може вона й досі русалкує.
Сито I, -та, с. Сито. Коробом сонце — ситом дощ. Оце була на базарі та й купила, собі аж двоє ситів. Ум. ситко, ситечко, ситце. Одному ситце, другому решітце.
Скручувати, -чую, -єш, сов. в. скрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Скручивать, скрутить, связать. Скрутити вас треба залізними обручами. 2) Сворачивать, свернуть. Скрутив цигарку. 3) Поворачивать, поворотить. Скручують (гонять кружком) отару в коші. 4) — голову, в'язи кому. Свернуть голову, шею. Оттак я йому головку скрутив. Іди к чорту, а то я тобі й в'язи скручу. — чому. б) Разбить, сломать что.
Совітати, -та́ю, -єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться.