Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. 2) Думать, полагать.
Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Наші хлопці назад листи одписали. На сей лист не відписано мені нічого. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Макієвський пан відписав на церкву худобу.
Відсіктися, -чуся, -чешся, гл. Отбиться оружіемъ въ бою.
Поведінка, -ки, ж. = поведенція. Чи й у вас, як у нас, така поведінка: за копійку сто парубків, за сто рублів дівка. Така у нас поведінка, що мусять підпарубочі ватажним парубкам коней подати.
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Причавив мене до стіни.
Прочухрати, -ра́ю, -єш, гл. Прогнать. Прочухрать з двора.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Ув. п'яню́жище.
Сповиток, -тку, м. Пеленки. Дитина в сповитку. Ум. сповиточок. Я ще в сповиточку зосталася сиротою.
Стебелина, -ни, ж. = стеблина.
Халандрусь, -ся, м. = хавдій.
