Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гребенчук

Гребенчу́к, -ка́, м. Родъ растенія, похожаго на тернъ. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЕНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЕБЕНЧУК"
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Божник, -ка, м. = біжник. Чуб. VII. 384. Божник із шитим рушником округи. К. ЧР. 38. 2) рушник-божник. Полотенце для украшенія иконъ. Вас. 168. 3) Продавець иконъ. А в нас тоді саме божник ночував, отой, що ікони возить продавати, і плахти, й полотно і рушники — усячину. Пирят. у. Ум. божничок. Рудч. Ск. II. 27.
Вилізати, -ваю, -єш, гл. = вилазити. Вх. Лем. 398.
До́кля, нар. Пока. Не женися, Шугаїку, доклясь молоденький. Гол. ІІІ. 403.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Ма́йський, -а, -е. Майскій. І майський ранок веселий, і чорні очі гарні мов гладять по душі. Левиц. І.
Неозорно нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою. Мир. ХРВ. 80.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Удатно нар. = удатне.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЕБЕНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.