Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурма

Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. Cм. Юрма.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРМА"
Гвор, -ра, м. Клинья въ штанахъ. Гол. Од. 66.
Го́рличко, -ка, с. Ум. отъ горло.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.
Охвара, -ри, ж. = огвара. Жінка охвара. Вѣдьма, колдунья. Вх. Зн. 43.
Плетюга, -ги, ж. Лгунъ. Угор.
Рулка, -ки, ж. Трубка. Мнж. 134. Грин. II. 186. Ум. рулочка.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.