Безбережний, -а, -е. Безбрежный. Він десь блукав.... на безбережнім морі.
Звужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. звузи́ти, -вужу́, -зи́ш, гл. Съуживать, съузить.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ.
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Неосвітний, -а, -е. Непросвѣщенный. Розвелось письменство між нашим людом неосвітним.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь.
Роскріслити, -лю, -лиш, гл. Разставить, растопырить (руки). Той бється, той ховається, той роскріслить руки і крутиться.
Роспутляти, -ляю, -єш, гл. Распутать. Наш писарь волосний так запутляв діло, що й два писарі на превелику силу роспутляли.
Спашне, -ного, с. Плата за потраву. Спашного дав півкарбованця.
