Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзвіниця

Дзвіни́ця, -ці, ж. 1) Колокольня. Як в Кийові на дзвіниці черні в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Ном. № 13445. 2) = Вежа 3. Гол. І. Объясн. къ рис. 21. О. 1861. XI; Св. 36. Ум. Дзвіни́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗВІНИЦЯ"
Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна. Переясл. у.
Гарячити, -чу, -чиш, гл. Разгорячать. Варенуха почала його гарячити. Левиц. І. 281.
Западни́й, -а́, -е́ Впадистый. западне́ о́зеро. Озеро, лежащее въ глубинѣ плавні и не имѣющее сообщенія съ рѣкой. Браун. 4.
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. КС. 1882. ХП. 498.  
Мані́сінький, -а, -е. = малісінький. Мил. 216.
Примазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. примазатися, -мажуся, -жешся, гл. 1) Быть примазываемымъ, примазаннымъ. 2) Быть подновляемымъ, подновленнымъ (о глиняной обмазкѣ стѣнъ, печи). Що-суботи в нас примазується, то й хота чистенька. Харьк.
Продовжуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. продовжитися, -жуся, -жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!... Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. І. 273.
Стернястий, -а, -е. Покрытый жнивьемъ. Стерняста нива. Мир. ХРВ.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗВІНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.