Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бездзвінний

Бездзвінний, -а, -е. Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДЗВІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗДЗВІННИЙ"
Бондарець, -рця, м. Ум. отъ бондарь.
Бубнувати, -вую, -єш, гл. = бубнити. Угор.
Гидосно нар. = гидко. Левч. 25.
На́дха, -хи, ж. Отрыжка съ непріятнымъ запахомъ. Іззів десять яєць. — Що ж тебе і надха не напала? Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Неладно нар. Безпорядочно; нехорошо; некрасиво. Будь воно неладно! Ном. № 5136.
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Пауки, -ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Помік, моку, м. Конопля, намоченная въ рѣкѣ. Старшина звелів помоки повитягати з річки, а то чийсь помік один зостався. Волч. у.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі. Харьк. у.
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗДЗВІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.