Докра́ювати, -кра́юю, -єш, гл. = докравати.
Клезнути, -ну́, -не́ш, гл. Ударить по лицу. Инший паном уродивсь, паном охрестивсь, паном і зріс, а далебі і мужика клезнуть не вміє.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Любо́в, -ви, ж. Любовь. Любови Божої не маєте в собі. Де любов, там сам Бог пробуває. Не завидуй багатому: багатий не має ні приязні, ні любови, — він все те наймає. Ой Боже, Боже, що тая любов може! до любови. По любви. Хоч у одній льолі, аби до любови. бути до любови. Вызывать любовь, нравиться; быть пріятнымъ. А ні до любови, а ні до життя. Щоб біле личко, а чорнії брови, — то ж козакові дівка до любови. Тільки ж мені до любови що чорнії брови. Ум. любовка. Хоч у одній льольці, аби до любовці.
Лю́дськи́й, -а, -е. 1) Человѣческій. Де люде не ходють і людський христіянський глаз не заходе. Напився він не раз людської крови. І погляд у його не людський. 2) Человѣчный, привѣтливый. 3) Порядочный, разумный, смыслящій. Не попалось кому людському взяти. півтора людського. Неразумное, неумѣстное. Що скаже, то півтора людського. 4) Народный, простонародный. То земля панська, а то людська. 5) Чужой, не свой. Постаріла мене, брате, людська робітонька.
Пальок, -лька, м.
1) = палець 2.
2) Cм. деркач.
Покурити, -рю́, -риш, гл.
1) Покадить.
2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки.
3) не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася.
Снідальниця, -ці, ж. Завтракающая. снідальницями называются въ свад. обрядѣ дѣвушки и женщины, приходящія въ понедѣльникъ изъ бывшаго дома новобрачной въ ея новое жилище завтракать.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Ставова вода.
