Буки нескл. Славян. названіе буквы Б. Аз — били мене раз; буки — набралися муки.
Вилабудатися, -даюся, -єшся, гл. Съ трудомъ выбраться изъ чего.
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде.
Ді́ти, -те́й, с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. З діте́й вихо́дити. Выходить изъ дѣтскаго возраста. Діла небагато в Насті: ще тоді вона з дітей виходила. Ум. Ді́тки, ді́тоньки, ді́точки. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Дітки, ще короткий час я з вами. Клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі, ніколи гаразд і діточками втішатися.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Ум. кучомка.
Присвящуватися, -щуюся, -єшся, гл. = присвячуватися. Тоді люде присвящувались, а тепер хай присвятиться.
Рудяк, -ка, м.
1) Что-либо порыжѣвшее. Тютюн-рудяк.
2) Гречиха съ плохо налившимся щуплымъ зерномъ. Сторона рудяку, сторона і гречці.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Спання, -ня́, с. Сонъ, спанье. З спання не купиш коня, а з лежі не справиш, одежі. спання нема. Не спится, нѣтъ сна. Карим очам спання нема, а ніжкам спочину.
Суботішній, -я, -є. = субітній.
