Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безецний

Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЕЦНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЕЦНИЙ"
Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель. Желех.
Дошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Дошивать, дошить.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Каламарок, -рка, м. = каламарь 1.
Лякли́вий, -а, -е. Пугливый.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Хоронення, -ня, с. Похороны. Яка кому смерть, таке й хоронення. Ромен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЕЦНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.