Ґеле́та, -ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. Cм. Гелета.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку.
Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою.
Лі́зонька, -ки, ж. Ум. отъ лоза.
М'я́цкати, -каю, -єш, гл. Мять. Сир кочєють і мєцкають у руках, аж вироблю з нею паліницу.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві.
Неспособний, -а, -е. 1) Непригодный. 2) Находящійся не въ силахъ, не въ состояніи сдѣлать что.
Посохнути, -ну, -неш, гл. Высохнуть. Земля посохла була — от він її змочив. Инше насіння, посходивши, посохло.
Сіро́ма, -ми, м. 1) Бѣднякъ, горемыка. Чи ж на горе, на біду сірома вродився. 2) соб. Бѣдняки, горемыки.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ.
