Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безкрилий

Безкрилий, -а, -е. Не имѣющій крыльевъ, безкрылый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКРИЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗКРИЛИЙ"
Баб'ячий, -а, -е. 1) Принадлежащій, свойственный бабѣ. Баб'ячі звичаї. 2) по баб'ячий, по баб'ячому. Він чисто по баб'ячий тупця по хаті. Левиц. І. 478.
Гайдабура, -ри, м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Гармидерник, -ка, м. Производящій безпорядокъ, неугомонный человѣкъ, дебоширникъ.
Гребі́нниця, -ці, ж. Самое толстое полотно. Подольск. г.
Ігранка, -ки, ж. Игра. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Королівонька, -ки, ж. Ум. отъ королева.
Ломота́, -ти́, ж. Ломота.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Мнж. 188. Ні, він їй не рідний, — пасербик. Новомоск. у.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗКРИЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.