Безпечити, -чу, -чиш, гл. Обезпечивать. гарантировать.
Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. Родъ хоровода.
Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилить-плаче Ярославна. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовки-сіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили — проквиляли. Не ясний сокіл квилить-проквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш?
Оскипище, -ща, с. = граблище.
Пов'язь, -зя, м. Связь. Може, думаю собі, знайдеться який пов'язь між двома легендами.
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Люде тікають з поля, усі поперелякуються.
Справа 1, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава — військовая справа. кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. 2. Чотирі справи з арифметики. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите — справи нема, справи. Учора був на базарі — кобза зопсувалась, розвалилася» — А струни? — «Тільки три осталось». Ум. справка.
Уступати, -паю, -єш, сов. в. уступити, -плю, -пиш, гл. 1) Вступать, вступить, входить, заходить, зайти, войти. Половина місяця в хмари вступило. Опріч пана, у світлицю ніхто не вступає. Ніженьками у сінечки вступити. За Марусею Юронько у слідки уступає. Напросив короля, як буде їхати з Хвостова, то щоб і до його вступив. Уступіте, спасибі вам, до господи. 2) Выходить, выйти замужъ. Та пошлю ік батечку: чи звелить мені гуляти, чи за нелюба вступати. уступити у зако́н. Жениться. 3) — у чоботи, у черевики. Надѣвать (обувь). Л уступив у чоботи та й вийшов. 4) Уступать (въ цѣнѣ). Уступив, не торгувавшись.
Хряпусь! меж. = хряп. Мазниця хряпусь!
