Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

достойно

Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТОЙНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСТОЙНО"
Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Заду́ти Cм. задувати.
Обдальний, -а, -е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних. Вх. Лем. 441.
Обутритися, -риться, гл. безгл. = обутріти. До снідання, сказать, тоді ще не дійшло, а вже обутрилось добре — зовсім був уже ранок. Новомоск. у. Тоді вже зовсім обутрилось, сонечно вже зійшло. Александров. у.
Печатка, -ки, ж. Ум. отъ печать.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Удонити, -ню, -ниш, гл. 1) = удолити. Якого удонили хліба, такий і їжте. Борз. у. 2) Удѣлить. Оце удонили, як льоду. Ном. Стр. 288, № 7709.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСТОЙНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.