Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить.
Долі́шній, -я, -є. Внизу лежащій, нижній. Cм. доліський.
Куряч, -ча́, м. = курець.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити?
Напру́га, -ги, ж. Напряженіе.
Пристосовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. пристосуватися, -суюся, -єшся, гл. Примѣняться, примѣниться. Треба вміти пристосуватись до дітей, щоб вони зрозуміли тебе.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків.
Умовкати, -каю, -єш, сов. в. умо́вкнути, -ну, -неш, гл. Умолкать, умолкнуть. Чогось умовкав посеред розмови. Навіки милий глас умовк. Умовк кобзарь сумуючи.
Халамій, -мія и халамінь, -ня, м. = халатей. Жид, жид халамій (халамінь) повісивсі на ремінь.
Штиб, -бу, м. 1) Форма, манеръ, образецъ. Cм. штем, шталт. Зроби, мені на такий штиб. Писання не того штибу, який, вживається тепер в книжках. Ламати язик на татарський штиб. (Одежа) шилась своїм тутешнім штибом і не дуже то вкидалась у чужину. 2) Мелко истертый уголь.
