Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмір'я

Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР'Я"
Бакуняка, -ки, м. Ув. отъ бакун.
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Камен. у.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Кишнути Cм. кишкати.
Крихітка, -ки, ж. Ум. отъ крихта.
Крутоголов, -ва, крутоголо́вач, -ча и крутоголо́вець, -вця, м. зоол. Вертишейка, Junx torquilla. Вх. Зн. 30. Желех.
Нагово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. наговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Наговариваться, наговориться. З ким вірно люблюся, — не наговорюся. Мет. 29.
Послух, -ху, м. Послушаніе. Желех.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Шабельний, -а, -е. Сабельный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.