Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрюк

Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Бельок, -лька, м. = белька. Волын.
Захвати́ти Cм. захвачувати.
Лепе́хуватий, -а, -е. 1) = лемішкуватий. 2) Широколистый? Ой густий очерет да й лепехуватий. Чуб. V. 176.
Лі́тісь нар. Прошлый годъ. Вх. Зн. 33.
Нагави́ці ж. мн. = ногавиці. Шух. І. 153. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2594.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Стосунок, -нку, м. Отношеніе.  
Стукотнява, -ви, ж. = стукнява. Оця стукотнява та грюкотнява хоч кого вижене. Харьк.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Тріскучий, -а, -е. Трескучій, издающій трескъ. Твій язик — як стріли з лука, як той жар яркий, тріскучий. К. Псал. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.