Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрюк

Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Безлад, -ду, м. = безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.
Дові́ршування, -ня, с. Выведете верха (стога, крыши и пр.).
Доґле́бати, -баю, -єш, гл. Доплестись, дотащиться. Осе нам треба ше якось доґлебати додому, ше верстив буде з п'ять. Брацл. у.
Му́ченицьтво, -ва, с. Мученичество. Желех.
Описати Cм. описувати.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Уляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. уляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться.
Утратити, -ся. Cм. утрачати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.