Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрюк

Дрюк, -ка, м. Толстая падка, дубина. Ном. № 7094. Ой ви хлопці, ви добрі молодці, та беріте дрюки в руки, бийте, бийте, бийте і в'яжіте, на нові вози кладіте. Мет. 453. Кинувсь ляшок до канчука, а козак до дрюка: «оце ж тобі, вражий сину, з душею розлука». Н. п. Ум. дрючо́к, дрюче́чок. Ув. дрючи́ще. Чуб. V. 1124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЮК"
Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе. Левиц. І. 360.
Ґно́ття, -тя, с. Отрепье.
Магівни́ця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка = маґіль, маґоль. Вас. 165.
Ма́йстрочко, -ка, м. Ум. отъ майстро.
Незабутий, -а, -е. = незабутній. Що ті римляне убогі! Чор'зна що, не Брути! У нас Брути і Коклеси славні, незабуті. Шевч. 215.
Розшити Cм. розшивати.
Стрижак, -ка, м. 1) = стригун. 2) Названіе солдатъ изъ за коротко остриженной головы. Желех.
Чохла, -ли, ж. Обшлагъ на рукавѣ рубахи, манжета. Чуб. VII. 415. Г. Барв. 219. Оце ще комір та чохли повшивати, та й дошита сорочка буде. Пирят. у. Іде козак улицею, чохлами махає. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЮК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.