Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудва

Дудва́, -ви, ж. 1) = дудла. Вх. Лем. 412. 2) Раст.: a) Conium maculatum L. Вх. Зн. 16. б) Ghaerophyllum. Вх. Зн. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДВА"
Бездольник, -ка, м. Несчастный, безталанный человѣкъ.
Бідочка, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Бурлаченько, -ка, м. Ум. отъ бурлак.
Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає. Ном.
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Прирвати, -рву, -рве́ш, гл. Дорвать, арвать еще.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Спричинитися 2 Cм. спричинятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.