Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядя

Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЯ"
Бетегота, -ти, об. = бетега 2. Вх. Лем. 391.
Доруби́ти Cм. дорублювати.
Зажо́н, -ну, м. = зажин. Сим. 204.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Муравча́ний, -а, -е. = муравиний. Вх. Лем. 436.
Невчас нар. Не во-время.
Обриштовувати, -вую, -єш, сов. в. обриштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ. 2)гарматами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував. К. ПС. 101.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Прошпетитися, -чуся, -тишся, гл. Провиниться. Ном. № 3599. Його наставили сюди на службу, бо там він прошпетився. То сірома темна: винники, дейнеки, прошпетившись, утікають у степи далекі. К. Досв. 24.
Цендибор, -ра, м. Коловоротъ, родъ сверла. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.