Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дядя

Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЯДЯ"
Би-м. Cм. би.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Надсми́кати Cм. надсмикувати.
Озеречко, -ка, с. Ум. отъ озеро.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Продихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отдышаться, освѣжиться, дыша чистымъ воздухомъ. Збіраються в Дорньах, хто пішки, хто возком, продихатись в гаях, бо день був дуже шпаркий. К. Дз. 141.
Роскрякатися, -каюся, -єшся, гл. Раскаркаться.
Чухачка, -ки, ж. = короста, Scabies. Грин. ІІ. 318.
Шумовина, -ни, ж. Пѣнка, накипь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЯДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.