Барабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить.
Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Cм. колінце 2.
Ли́марь, -ря, м. Шорникъ. Оддала дочку та за крамаря, а сама пішла та за лимаря.
Надо́ювати, -до́юю, -єш, сов. в. надої́ти, -дою́, -їш, гл. Надаивать, надоить.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне.
2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться.
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля.
Третяк, -ка, м.
1) Животное, которому три года. Марець третяку бику ріг зломить.
2) Третій по времени рой изъ стараго улья. Це вже нема що: з третяка не буде пуття.
3) Трехсаженный отрубокъ древеснаго ствола.
4) Младшій пастухъ при чабані и личмані.
5) Родъ колѣна въ танцѣ. Під дудку била третяка. Мов літав і не торкався до землі ногами. Гоп! гукав у боки взявшись, сипав третяками і навприсядки пускався й колесом крутився. зубами третяка вибивати. Дрожать такъ, что зубъ на зубъ не попадаетъ.
6) Порода чеснока. Ум. третячо́к. Бичок-третячок.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем.