Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журавчик

Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Жа́рений, -а, -е. Жареный. Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене. Ном. № 5557.
Ирід, -рода, м. см. ирод.  
Кокошний, -а, -е. Кичливый, спесивый. Вх. Зн. 26.
Непохитний, -а, -е. Стойкій. Желех.
Ніяко, ніяково, нар. Неловко, не по себѣ. Ні, Марку, ніяко мені матіррю сидіти. Шевч. 113. Тому й зовсім ніяково стало. Ном. 880.
Орудник, -ка, м. Руководитель. І те велике, що він починає, орудників грядущих дожидає. К. ЦН. 200.  
Позаплутувати, -тую, -єш, гл. Запутать (во множествѣ).
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами. Чуб. VII. 415.
Трапок м. Только въ выраженіи: на трапку. Гдѣ случится, де трапиться. На трапку шукай. Елисаветгр. у. Де ніж? — На трапку. Ном. № 12749. Мнж. 167.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.