Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журавчик

Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Ди́бом нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, — дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
Копилитися, -люся, -лишся, гл. Родить внѣ брака ребенка. Угор.  
Нахарамаркати, -каю, -єш, гл. = нахамаркати.
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки. К. ЧР. 268.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Розрахувати, -ху́ю, -єш, гл. Разсчитать, разсчесть.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Шкапка, -ки, ж. Ум. отъ шкапа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.