Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журавчик

Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЧИК"
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Знаджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. знадитися, -джуся, -дишся, гл. Идти, пойти на приманку, увлекаться, увлечься, приманиваться. Конст. у. Желех.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Углибати, -ба́ю, -єш, гл. Погружаться въ глубину. Легш їй було у безодню углибати неуважно, ніж на кручі висіти. МВ. (О. 1862. І. 98).
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.
Шестикрилий, -а, -е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого... змія. Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.