Безпечність, -ности, ж. Безопасность. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла.
Біленце, -ця, с. Холстъ, полотно. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила.
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Напри́критися Cм. наприкрятися.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину.
3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка.
4) Невѣрный, не христіанинъ.
5) Плохой, дурной.
6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан.
Порозборсувати, -сую, -єш, гл. Распутать (во множествѣ).
Провівати, -ва́ю, -єш, сов. в. провіяти, -вію, -єш, гл. Провѣвать, провѣять, продувать, продуть. (Земляночка) без дверець і без віконець: нікуди вітру провівати. Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає. Роскидаю всю одежу, нехай вітер провіва.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
