Буряковиння, -ня, с. Листья свеклы.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі.
Зако́нюватися, -нююся, -єшся, гл. = законятися. Є й такі стрільці, — але се вже дуже грішні, — ща коли заколюються (причащаються), то не проковтнуть закін.
Зжоло́бити, -блю, -биш, гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістати. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Крадці нар. Крадькома.
Очкувати, -ку́ю, -єш, гл. Прививать щиткомъ, глазкомъ.
Помеженник, -ка, м. = поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його.
Хреститель, -ля, м. Креститель. Іван хреститель воду перехрестить. Колядка.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне.
