Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазичати

Зазича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зази́чити, -чу, -чиш, гл. = позичати, позичити. Ті гроші, що твій чоловік зазичив у Загнибіди, хай твоя дочка одслуже. Мир. Пов. І. 170.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗИЧАТИ"
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати. Св. Л. 174.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Старшувати, -шую, -єш, гл. Быть старшимъ, главенствовать. Багатая преневірна старшувать бажала, а вбогая тихенькая мужа поважала. Грин. III. 294.  
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Чабанування, -ня, с. Профессія пастуха овецъ, пребываніе пастухомъ овецъ. Желех.
Чума, -ми, ж. Чума. А щоб на вас чума напала, матері вашій чорт! Ном. № 3731. Ув. чумище. Чуб. І. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.