Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закарбувати

Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРБУВАТИ"
Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок — гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч. О. 1861. XI. 114.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Зрябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ, пестрымъ. Шия так зрябіла дуже; хто його зна й що воно. Канев. у.  
Ізз.. Cм. зз.
Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.
Обстругати Cм. обстругувати.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. Лебед. у. На опадці гарне жито роде. Черниг. г.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.