Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. 11) = голова святоянська.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
Забараба́нити, -ню, -ниш, гл. Забарабанить. Зробіть барабан та забарабаньте, то він вийде.
Зривки, -вок, ж. мн. Деревья съ полуснятыми плодами. Ще нарвала ягід (вишень) на зривках — де-не-де зосталось, — поки ту ягідку піймаєш.
Качер, -ра, м. = качур.
Парубчук, -ка, м. = парубчак.
Перетнути, -ну́, -не́ш, гл. = перетяти.
Полудрабок, -бка, м. Грядка въ телѣгѣ. Cм. драбина 2, драбки. Полудрабок поломився.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
