Вибіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. І напряла, і виткала, і вибілила полотно.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Їд, їду, м. Ядъ.
Квасоля, -лі, ж. Фасоль. Phaseolus vulgaris. У нашого дядька квасолі грядка, та все біла. Оттут бувало із-за тину вилась квасоля по тичині. Ум. квасо́лечка. посадила квасолечку.
Корх, -ха, м.
1) Мѣра длины въ ширину ладони или въ четыре пальца. В старі годи бач на цін міряли корхами. Виріс як ячменик на корх, що тілько на голу косу косити. Виріс на три корхи вгору.
2) Щепотка (земли). І то не наш корх землі, що нам очі закриють.
Літопи́с I, -са, м. Лѣтописецъ. Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами.
Тересувати, -су́ю, -єш, гл. Думать, размышлять? Ой я сую, тересую, де ся любка діла: ци у море утонула, ци в гай полетіла.
Тринпіль, -ля
Уранішній, я, е Утренній. Вранішнє сонце обливало його мняким світом. Година вранішня настала. Твоє, як сніг ураняшній, біленьке лице.
