Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закарбувати

Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАРБУВАТИ"
Застанови́ти, -ся. Cм. застановляти, -ся.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Кватирний, -а, -е. Квартирный.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Науковий, -а, -е. Научный. Взявся він освітити науковим світлом ту головку. К. ДС. 33. Визволення народу з крепацтва дорогою просвіти разом і християнської, і наукової. К. ХП. 8.
Півтрети числ. Двѣ съ половиной (при сущ. ж. р.). Півтрети копи.
П'ялечка, -чо́к, мн. ум. отъ п'яльці.
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. МВ. (О. 1862. III. 68). Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді. Чуб. V. 10.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.