Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

береговий

Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРЕГОВИЙ"
Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Дозо́рець, -рця, м. Наблюдатель, надсмотрщикъ, дядька.
Зіткну́тися, -кну́ся, -нешся, гл. Столкнуться.
Контуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = контентуватися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок. Г. Барв. 438.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай. Шевч. 408.
Окромішний, -а, -е. = окрімний. Відложила... в окромішню торбинку. Г. Барв. 156.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
Утихати, -хаю, -єш, сов. в. ути́х(ну)ти, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Війна утихла. Рудч. Ск. І. 108. Втих вітер. Єв. Мр. IV. 39.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРЕГОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.