Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замирити

Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2)кого́. Помирить. Замирив він іх. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРИТИ"
Доско́чистий, -а, -е. Живой, веселый (о музыкѣ). А ну йому марш! — І втяли такого доскочистого, аж волосся їжиться. Св. Л. 231.
Змислений, -а, -е. 1) Подуманный; придуманный; выдуманный. 2) Чувственный, видимый. Світ змислений, де ся родив, з Діви Марії проісходив. Чуб. III. 370.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Микола́йки, -ків, м. мн. Раст. Eringium planum. Вх. Пч. І. 10.
Поведенція, -ції, ж. Обычай, обыкновеніе. Греб. 408. Така вже в нас поведенція старосвітська. — Усе про те тільки й думає, щоб заробити копійку; така вже їх московська поведенція: Кв.
Посилка, -ки, ж. Посыланіе, посылка. О. 1862. IV. Рус. вес. 1.
Прутикувати, -ку́ю, -єш, гл. Шить прутик. Кіевск. у.  
Солище, -ща, с. У гуцул, пастуховъ: мѣсто, гдѣ даютъ скоту соль. Шух. І. 212.  
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь. Вх. Лем. 471.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.