Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замирити

Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2)кого́. Помирить. Замирив він іх. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРИТИ"
Дворя́ченько, -ка, м. Ум. отъ дворяк.
Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.
Зорешливий, -а, -е. = зоряний. Піч зорешлива та тиха. МВ. І. 141.
Охорона, -ни, ж. Охрана.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Увиляти Cм. увилювати.
Фаркнути, -ну, -неш, гл. Вспыхнуть. Фиркне поломін хутко. Вх. Лем. 477.
Халасувати, -сую, -єш, гл. 1) = халасати. Желех. 2) Лакомиться. Камен. у.
Шамротіти, -рочу, -тиш, гл. = шамріти. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.