Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замирити

Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2)кого́. Помирить. Замирив він іх. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМИРИТИ"
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Гнида, -ди, ж. Зародышъ вши, гнида. Ном. № 1861. Ум. гнидка.
Гороб'я́, -я́ти, с. = Горобеня.
Заору́дувати, -дую, -єш, гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує. МВ. ІІ. 181.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Харьк. г. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Ном. № 11371. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув. Зміев. у.
Отруюватися, -ру́ююся, -єшся, сов. в. отруїтися, -руюся, -їшся, гл. Отравляться, отравиться.  
Скрипаль, -ля, м. Скрипачъ. Пішов тоді скрипаль по селах, грає та й грає. Грин. І. 41.
Спусковатий, -а, -е. О палкѣ, бревнѣ: суживающійся къ концу. Н. Вол. у.
Сходовий, -а, -е. = східний. Чуб. І. 431. Сходовий вітер повіяв, з тополі листячко звіяв. О. 1862. IV. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.