Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Бадилля, -ля
Ґуґлюва́тий, -а, -е. Покрытый шишками. Ґуґлювата деревина.
Драби́нчастий, -а, -е. 1) = драбчастий. Драбинчастий віз. 2) Въ переносн. смыслѣ о скотинѣ: худой до такой степени, что видны ребра. Мені віддайте тільки отту драбинчасту кобилу.
Нестямний, -а, -е. 1) Растерянный; находящійся внѣ себя.
2) О дѣйствіяхъ: дикій; въ высшей стенени сильный. Нестямніш рейт. Долітали до їх хати нестямні крики та гуки (бито людей).
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)!
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Ум. попілець.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
Сідало, -ла, с.
1) Насѣстъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі.
2) Сѣдалищная часть человѣческаго тѣла, задница.
Скушувати, -шую, -єш, сов. в. скусити, -шу, -сиш, гл. Скусывать, скусить. Щоб зуби не боліли, треба кожної пятниці зрізувати, а ще краще — скушувати ньогті.
