Відмінча, -ча́ти, с. = відміна. 5.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ.
До́вбня, -ні, ж. Большой деревянный молоть. Носиться, як дурень з довбнею. Ідіть по довбню, — нехай іде волів бить, бо не хочуть води пить.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку.
Майсте́рство, -ва, с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства.
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Понашивати, -ва́ю, -єш, гл. Нашить (во множествѣ). На тіх латках нові латки понашивано. Ти собі понашиваєш дорогих суконь.
Скілька, скільки, скілько, мѣст.
1) Сколько. Не питав і не знав де вони і скільки.
2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок.
3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху.
Троїтися, тро́юся, -їшся, гл. У п'яного все то двоїться, то троїться.
