Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче.
Красивий, -а, -е. Придающій красоту. Прибігли до його трупу, покропили цілющою водою — він сціливсь; покропили красивою — то був гарний, а це ше кращий став.
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Щоб тебе перша куля не минула. кулі лити. Врать. Кулі ллє. 3) Ядро. 4) = милиця. Він на кулі ходе. Ум. кулька.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).
Помовити, -влю, -виш, гл. Поговорить.
Пудно нар. Страшно.
Пустка, -ки, ж.
1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка.
2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества.
Розводний лист. Разводная.
Святешний, -а, -е. Праздничный.
