Близ, -зу, м. Близость. Употребл. только въ выраженіяхъ: коло близу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. приступити до близу. Приблизиться, подойти ближе. Приступи, царенку, до близу. уклонись царівні до низу.
Відкопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. відкопатися, -паюся, -єшся, гл. Откапываться, откопаться.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Мокрий дощу не боїться. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ув. дощи́ще.
Кобло, -ла, с. Кусть камыша, возвышающійся надъ окружающимъ; обыкновенно это кусокъ оторваннаго во время половодья, пловучаго камыша, гдѣ нибудь снопа остановившагося.
Нарахува́ти, -хую, -єш, гл. Насчитать.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Позакочувати, -чую, -єш, гл. Отворотить, засучить (во множествѣ).
Пробалакати, -каю, -єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа.
Схилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. схили́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Склоняться. склониться, наклоняться, наклониться. Зацвіла твоя червона калина, схилилися калинові віти. Ісус же, схилившись додолу, писав пальцем. 2) Склоняться, склониться другъ къ другу. Ісхиляються в дуброві верхи із верхами. 3) Склоняться, склониться, соглашаться, согласиться. На те схилялись люде, щоб паняти землеміра поміряти землю.
Чіпляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Намиста чіпляють. Рушники чіпляють.
