Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заторочка

За́торочка, -ки, ж. Враждебныя отношенія. Уже є з вами заторочка. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОЧКА"
Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Горноста́йовий, -а, -е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Заве́йкати, -каю, -єш, гл. Закричать «вей-мир». «Яку торбу, якого баранця?» — завышали жиди. Рудч. Ск. II. 132.
Керея, -ре́ї, ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.
Нашмаровуватися, -ро́вуюся, -єшся, сов. в. нашмаруватися, -руюся, -єшся, гл. Намазываться, намазаться (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ). Нашмаруюся солониною. О. 1861. XI. 10.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Покладень, -дня, м. = поклад 1. Покладень під куркою ви зоставили? Борз. у.
Приторочити, -чу́, -чи́ш, гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.
Рундук, -ка, м. 1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. Ум. рундучок. МВ. ІІ. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОРОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.