Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бистриця

Бистриця, -ці, ж. 1) Быстрый и шумный потокъ. Желех. 2) Названіе многихъ рѣкъ. Желех. 3) Порода длинныхъ сливъ. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСТРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСТРИЦЯ"
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Джинджури́стий, -а, -е. Кокетливый, франтовской.
Захланнисть, -носты, ж. Жадность. Желех.
Каломут, -та, -ту, ж. = каламут.
Посівний, -а́, -е́ Посѣвный. посівне. Всякое зерно, которое сѣется. Там усе посівне роде добре. Волч. у.
Промити Cм. промивати.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Чарівничка, -ки, ж. Ум. отъ чарівниця.
Шебернути, -рну, -неш, гл. = шеберхнути. Тихо, ні мушка не шеберне. ЕЗ. V. 214.
Штрихало, -ла, с. Въ сказкѣ: палка съ заостреннымъ концемъ. Зробив добре штрихало.... та як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИСТРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.