Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Клас, -су, м.
1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі.
2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас.
3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Курінний, -а, -е. 1) Шалашный.
2) Относящійся къ запорожскому куріню. отаман курінний. Начальникъ части запорожскаго войска. Cм. курінь 3. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. Часто вмѣсто, отаман курінний говорится просто курінний. Оставили на мої руки товариша — занедужав у їх курінний.
Лабзюк, -ка, м. Попрошайка-мужчина.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. 4) Раст. Naradus stricta L.
Німець, -мця, м. 1) Нѣмецъ. 2) Родъ дѣтской игры. Ум. німчик.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі.
Сливитися, -влюся, -вишся, гл. О писанкахъ: разрисовываться.
Чужовірство, -ва, с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство.
