Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змирити

Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРИТИ"
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Витріщака, -ки, об. 1) Тотъ, кто таращить глаза. 2) Задница. Харьк.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Насміяти, -смію́, -смієш, гл. Насмѣяться. Хотів я, мати, з сироти насміяти. Чуб. V. 409. Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися. Зміевск. у. Було б тобі та й не дати з себе насміятись. Н. п.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Ревизія, -зії, ж. 1) Ревизія. 2) Народная перепись. Ном. № 1755. Кв. І. 157. Хлопця у ревизію записали. О. 1861. VIII. 16.
Розгадючитися Cм. розгадючуватися.
Спориня, -ні, ж. Прибыльность, умноженіе. Угор.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.