Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змирити

Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРИТИ"
Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Зами́слитися, -слюся, -лишся, гл. Задуматься. Замислився козак, і йому досталось покрутити вуса. Стор. І. 36.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Письмачка, -ки, ж. 1) Грамотная женщина. 2) Плохая писательница.
Стик, -ка, м. = істик. Гол. Н. 562.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.
Шпент, -ту, м. Въ выраженіи: до шпенту. До тла. Хата до шпенту згоріла. Черк. у.
Шульговина, -ни, ж. Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.