Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змирити

Змирити, -рю́, -риш, гл. Помирить. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИРИТИ"
Билка, -ки, ж. 1) Родъ игры въ мячъ. Полтав. 2) Стволъ дерева толщиной въ руку. Павлогр. у.
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Досні́дати Cм. доснідувати.
Заряди́ти Cм. заряджувати и заряжати.
Костоправ, -ва, м. Костоправъ. Подольск. г.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Пішковий, -а́, -е́я́рмарок. Ярмарка, на которую сходятся пѣшкомъ вслѣдствіе эпизоотіи. Був пішковий ярмарок, а скотини не було, бо хвороба на скотину всюди була. Волч. у. (Лобод.).
Позалітісь нар. = позаторік. Вх. Зн. 33.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Табунський, -а, -е. Находящійся въ табунѣ. Що ти брикаєш, як табунська кобила? Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.